Окей, народ, я тут хочу вам рассказать историю, как я прикупил закладок, стал наркоманом-рэпером и потом заработал на хлеб насущный в шмановском магазине. Короче, садитесь поудобнее и готовьтесь к рассказу из жизни зашкварного колеса.
Было это еще в старые-добрые времена, когда old school рэп правил бал. Я был обычным таблетологом, предпочитал давать по маконге, чтобы оторваться от реальности и влипнуть в свою маленькую модную психозную суету. Но однажды, мне нашелся один шлендер, который сказал, что имеет недешевые закладки, которые отжигают как анашка.
Я был в курсе, что такие закладки - это ни хрена не игрушки, и навряд ли они тебя вывезут в мир ароматных цветов и радужных облаков. Но, понимая, что я суровый музыкальный герой, решил попробовать. Хотелось получить какой-то кайф, который будет отличаться от обыденного, но без головной боли и проблемы. Парниша достал заранее раздобытую колесо и сказал, что одна такая таблетка может стоить совсем не дешево.
Я, просто так, глотнул эту таблетку и тут началась однажды настоящая импровизация. Весь мир стал играть для меня новыми красками, и эти краски были весьма необычные. Было весело, ярко и безумно увлекательно. Я просто отлетел, но не в обычный сон, в какую-то параллельную вселенную. Это было что-то невероятное, настолько, что своих денег за эти закладки я заплатил с удовольствием.
Когда я пришел в себя, все стало на свои места. Я понял, что теперь мне необходимо как-то отбить эти деньги, чтобы хоть как-то приблизиться к своей покупке. Вот тут я и решил стать продавцом в одном из самых мутных магазинов в районе. Там всегда было куча наркоманов, суетологов и прочих левых персонажей, которые ради шмоток готовы продать даже свою совесть.
Как только я вошел в это заведение, мне стало понятно, что я сейчас в своей тарелке. Закладки тут шли как горячие пирожки, и я был готов обслужить каждого, кто приходил сюда в поисках своей порции счастья. Я выступал в роли мана-продавца, разливая свои закладки с особым рвением и страстью.
Все было отлично, пока меня не заметил один дедушка, который явно был таблетологом по старой школе. Он подошел ко мне и спросил, не хочу ли я стать его помощником по разливке. Я согласился, потому что деньги, которые он предложил, были просто вне конкуренции. Просто представьте, я сначала сам пробую, а потом раздавал этот кайф остальным.
Так я стал таблетологом в шлеме, который наркоманы обожали. Но со временем, я понял, что все хорошее кончается, и мир наркотиков - это просто пустота и разрушение. Мои друзья-наркоманы стали просто мешками с костями, а я сам стал этой мерзкой скелетной фигурой.
Поняв это, я решил выйти из этой игры. Сейчас я в деле, работаю над своей музыкой, создаю прекрасные треки и мечтаю о том, чтобы разделить свою историю с миром.
И вот, ребята, мой реальный рассказ о том, как я купил закладки, стал наркоманом-рэпером и потом обрел новую жизнь.
Я ей дуже вдячний, пристрастилась до шматочків льоду
То була така собі звичайна сонячна денценька, коли я вирішив зробити собі хардкорну закладку в житті. А все почалося з думки, як би мені купити мефедрон. Наскільки може бути важка штука – знайти наркоділлера в місті. Але знаючи таке жаргонне слово, як шуга, я вже був готовий включити свої детективні навички. Мої гопницькі знання виявилися по-справжньому крутими, коли я розповідав про свої наміри своєму другу-гопніку Коляну.
Колян, брат, маю для тебе зарубку! Мені потрібен мефедрон, але не знаю, де взяти. Можливо, ти вкурсі?
Коліна очі світнули, і він мені відповів з радісним сміхом: "Братець, вирібайся! Є у нас у туалеті один такий хлопець, він в сусідній школі регулярно чпокнуваєся, може нам допоможе". Його слова мене потішили і збудили в моментальний ентузіазм.
Наступного дня, збираючись на уроки, я не міг стримати посмішки на обличчі. По прогулці в школі ніхто і не підозрював, що в мене в кишені прихована закладка, гарно замотана у папір. Весь день я не міг утриматися від думок про мою зустріч з геніальним наркоділлером.
Після останнього уроку, я зібрався з силами, направившись до туалету. Вже близько дверей я почув такий глухий шукачий голос: "Хто тут? Що ти тут робиш?".
Прихопив закладку і ховаючись за дверима кабінки, я відповів із ледь чутним хи-хи: "Та ну, нічого, шановний пане вчителю! Я тут нічого такого не роблю, просто шукаю туалетний папір, а вже повернусь до класу".
Але вчителю це не сподобалося, і він закричав, що він викличе директора. Я тепер розумію, що у мене була справжня смуга нещастя.
У директора була така гострозуба врода, природжена для порошку, і я відразу зрозумів, що моє Hardcore-життя в школі завершилось. Через кілька хвилин розмови з директором, мені було оголошено, що я вилучений, вигнаний з закладу освіти, через мої "занадто активні пошуки туалетного паперу".
Поки я виходив зі школи, мій гопніцький дух не дозволяв мені відчути сором або болісні почуття. Замість цього, я зітхнув з полегшенням, зберігаючи свою закладку у кишені. Ніхто не міг осягнути мою нову свободу і гарячий порошок, який чекав на мене.
Вранці наступного дня я знову зустрівся з Коляном, щоб знову розповісти йому свої новини. "Брат, вони вигнали мене зі школи, але не на довго! Мій внутрішній злодій уже планує нову чергову закладку, і тепер ми матимемо більше часу на серйозні Хардкорні тусовки!"
"Братець, ти неймовірний! І взагалі, я почував, що щось не так зі школою, нудило, аж ледве закінчив школу", - відповів мені Колян, теж випускник із золотим срібним медалем по людяності.
У нас був план. Все моє зріле життя виховане на закладках і хардкорному житті. І ми не збиралися зупинятися. Ми продовжували сміятися, проводити ночі в екстазі і цілодобових Хардкорні тусовочки. Ми були найкрутіші гопники в нашому місті, які не боялися Ацетаминофену, порошків або лікуватися хи-хи.
І наше найбільше задоволення полягало в тому, що ми могли побачити, як суспільство розуміє, що ми не просто гопники, а ми - херої нової епохи. Ми були нашими власними закладками, планували і виконували свої власні Hardcore-випробування, і ніхто не міг нас зупинити.
| Ця моя історія - це крик душі, сповнений відчуттів і надії. Ми всі маємо свої закладки і відчуття шуги, але саме від нас залежить, як ми вміємо налаштуватися на життя і використовувати ці емоції для створення справжніх шедеврів. Як для мене, мої дні у школі - це закінчений етап, і тепер я готовий до нових пригод, нових тусовок і нових закладок у моєму житті. Хардкорні гопніки - завжди готові до випробувань і вигідних угод, які вимагають від нас неконвенційного мислення і впевненості у власних силах. Та нехай життя буде таким же хардкорним, як і ми самі! |